НАПОСУ́ДИТИСЯ, ДЖУСЯ, ДИШСЯ,

Напосу́дитися, джуся, дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 511.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАПО́ТІМ →← НАПОСУ́ДИТИ, ДЖУ, ДИШ,

T: 131